>

«Армія HELP» в Южному

Віктор ЛІ, волонтер, громадський діячНа фото: Віктор ЛІ, волонтер, громадський діяч

Віктор ЛІ — новий знайомий «Народної думки». Йому всього 26 років, але він вже цікава особистість. Народився в місті Нижнєкамськ, республіка Татарстан, Російська Федерація. Та вже у віці трьох років потрапив до міста Южний, Одеська область, Україна. Тому він наш, по духу і совісті — громадянин України. Знає і любить українську мову, дуже гарно нею володіє. А привернув він нашу увагу тим, що разом з друзями займається волонтерською діяльністю — допомогою українській армії.

— Віктор, як з’явився волонтерський рух у Южному?

— Якщо говорити про допомогу нашій армії, то волонтерство у цьому напрямку почалось в Южному після Майдану, коли стартувала мобілізація військових. Але мобілізовувались не тільки військовозобов’язані, а й багато інших верств населення. Тоді казали: «У нас гола і боса армія». Та це дійсно було так.

Ми створили в Южному громадську організацію «Армія HELP». До організації зверталися майбутні наші воїни, які вже мали поїхати на війну, та їх рідні, які просили нас про допомогу — щоб ми усі разом могли взути, одягнути і обігріти нашу армію.

Дійсно, в той час купували одяг і взуття: все, що було необхідно. Ми проводили протягом літа дуже багато ярмарок на нашому міському проспекті, збирали гроші для військових. Також продавали книжки, які нам дарували люди. Згодом виручені кошти передавали на потребу армії. Окрім цього, влаштовували солодкі столи, продавали все, що можна було продати: борщі, різноманітні побутові дрібнички, ручки і все таке інше. І відразу ж за виручені кошти знову купували одяг, взуття і все, що було необхідне для армії.

Згодом навіть купували спеціальні приціли, біноклі, рації. Підприємці передавали нам безкоштовно свої генератори для потреби армії і, насамперед, допомога надавалась нашій знаменитій 28-й бригаді. Також їздили на кордон з Автономною Республікою Крим, де несли службу кілька людей з нашого міста. На той час вони також звернулися по допомогу, старалися за можливості задовольнити їх потреби.

— Чи існує зараз цей рух?

— Так, він зараз не такий активний, як раніше, але все одно волонтерська робота продовжується. Але хочу додати, що все це почалося задовго до трагічних подій на сході нашої країни. Нам вдалося трошки об’єднати людей міста тоді, коли у нас тут була дуже сильна ожеледиця, не було світла і повалило дерева. І активісти майдану виходили протягом трьох місяців на допомогу комунальникам прибирати все це. Згодом нам вдалося згуртувати людей, створити сильну громаду, залучати нових активістів. Це були наші перші спроби допомоги людям.

«Армія HELP» також сприяла у влаштуванні переселенцям, шукали їм роботу та житло. У нас була сім’я зі Слов’янська, якій допомогли знайти житло тут недалеко, в селі Порт. І вони жили там абсолютно безкоштовно, сплачуючи лише за комунальні послуги. Згодом, коли вже звільнили Слов’янськ, люди повернулися до свого міста, і вже там самі почали приймати до себе біженців. Тобто, цей ланцюг продовжує працювати, але вже без нашої допомоги.

— Які ще соціальні проекти діють в місті?

— Нашою організацією було створено соціально-екологічні проекти, в рамках яких організували для учнів трьох шкіл Южного акцію зі збирання макулатури. Це був конкурс, який відбувався протягом двох місяців. Діти збирали макулатуру, яку здавали за прийнятною ціною, а на виручені кошти купували для потреб школи необхідні речі. Одна зі шкіл, наприклад, придбала дерева, кущі для того, щоб озеленити територію. Загалом з трьох шкіл нам вдалося зібрати 15 тон макулатури.

Також було влаштовано конкурс для дітей «Віддай батарейку, збережи життя їжачку». Це такий собі екологічний проект для дітей, він і зараз ще продовжується. Навіть просто поза конкурсом зараз багато людей по місту збирають батарейки. Нам вдалось накопичити вже понад 200 кілограмів батарейок, які потім відправимо на переробку.

— До чого ще заохочуєте населення?

— Цього року наші активісти також започаткували збір пластикових кришок. Є у нас така ідея — на одній із трансформаторних підстанцій Южного встановити картину саме з цього матеріалу та встановити рекорд України. Але через часткові фінансові проблеми мені не вдалося знайти спонсорів, які би допомогли в цьому питанні. Хотіли встигнути провести акцію на день міста, але думаю, що наступного року в квітні цей рекорд України все ж буде встановлений.

— Отже, процес триває?

— Все в процесі, кришечки є, але зараз необхідні гроші на фарбу та дошки, щоб все це закрити. І, звичайно, треба бажання міської влади — адже, коли я звернувся до її представників, вони підтримали цю ідею. Але запропонували в той же час обробити інші три стіни цієї трансформаторної підстанції якимось малюнком, який б довго тримався. Натомість вартість роботи складає близько 50 000 грн., з розрахунку, щоб малюнок тримався хоча би років п’ять. І через те влада дала поки що задню. Оформлювати ж лише одну стінку, а щоб три залишилися негарними, не дуже хочеться. Та ми віримо, що ця ініціатива все ж матиме успіх, і Южний буде оригінальним ще в одній номінації.

Владислав ОЗАРІНСЬКИЙ

Поделиться статьей в социальных сетях: