>

Децентралізація сьогодні: право на владу

Незабаром, 24 серпня цього року ми відзначатимемо ювілей країни– 25 років Незалежності. Чверть століття позаду, а про те чого досягли, можна багато писати та говорити. Думки будуть протилежні. Але безумовним є те, що в 1991 році абсолютною більшістю народ України зробив правильний вибір – ми суверенна, незалежна, самостійна держава. Чи все у нас зараз добре, і чи все правильно робиться нами, громадянами країни і державою – на жаль, ні.

 

Водні баталії

Здобувши  незалежність, Україна зіштовхнулась з багатьма викликами: гіперінфляція, розрив економічних зв’язків та шалений спад економіки, неузгодженість в діях між державними органами управління та багато іншого. І в цей час, під владними килимами політичні ділки ділили між собою усе народне багатство. Мало хто з нас міг тоді достеменно знати про те, що відбувається в парламенті, які закони приймаються. Це зараз – є інтернет, й інформація доступна. А тоді все робилось за зачиненими дверима.  Можновладці, за допомогою ваучерної приватизації, вмить стали міліонерами та міліардерами. Досить часто спритні  ділки заволодівали цілими заводами, фабриками та підприємствами, правом розпоряджатися надрами землі, земельними угіддями, водними ресурсами держави. Що ж має тоді робити та чи інша громада, якщо у неї фактично забрали останнє, що у неї залишилося?

Таких випадків тисячі по всій Україні. Схожа ситуація сталася  на Балтському водосховищі, що на річці Кодима, розташованого на землях в межах Гольмянської  та Перелітської сільських рад Балтського району Одеської області. Розпорядником водного об’єкту загальнодержавного значення є місцева районна державна адміністрація, яка своїм розпорядженням у 2006 році надала зазначені земельні ділянки для догляду Балтського водосховища та прибережних захисних смуг  Дністровському міжрайонному управлінню водного господарства (МУВГ). В квітні 2010 року між замовником Дністровським МУВГ та фізичною особою підприємцем ,що виступив підрядником,  був укладений на два роки договір підряду на виконання робіт по виробництву товарної риби. А вже через рік, в квітні 2011 року від підприємця надійшла заява до Балтської РДА про надання йому Балтського водосховища для товарного риборозведення терміном на 49 років. За результатами розгляду даної заяви головою Балтської РДА 19 травня 2011 року було видано розпорядження, яким дану заяву задоволено. Втім, через два місяці, 22 липня 2011 року зазначене розпорядження було скасоване самим же головою Балтської РДА. Але вже 13 вересня 2011 року розпорядженням вже голови Одеської ОДА все повернулося на свої місця: розпорядження від 22 липня 2011 року голови Балтської РДА скасовано. Таким чином, попереднє розпорядження голови Балтської РДА від 19 травня 2011 року залишилось чинним, договір оренди діє й надалі.

Ось так. Тільки хто може сказати, що буде через 49 років (!). Тільки де ж тут інтереси народу, якого правди сила ніким звойована начеб то ще не була?

 

Якщо не знаєш, що робити – дій за законом

Зараз ситуація навколо Балтського водосховища вкрай напружена. Намагаючись повернути собі право на вільний доступ до нього аби мати  можливість порибалити та відпочити, на сході сіл Гольма, Немирівське та Перельоти, селяни вирішили діяти радикально. На жаль, справа дійшла до сутичок з орендарем, бійок, і за словами місцевих жителів, навіть до застосування вогнепальної зброї. Люди, намагаючись привернути увагу до проблеми, погрожують перекривати шляхи, обіцяють створити загони самооборони і захищати своїх односельців. Справа розглядалася у суді, і за таких обставин має перспективу перейти у затяжний конфлікт.

Нажаль, подібні ситуації трапояються не рідко. Що ж робити людяму? Як би не було важко в це повірити, але взяти, перш за все, на озброєння закон. Відстоюючи свої права необхідно нагадувати чиновникам та громаді про те, що:

  • відповідно до ст. 5 Конституції України, єдиним джерелом влади в Україні є народ;
  • відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

З метою уникнення можливих провокацій, протистоянь та непередбачуваних                         наслідків, в своїх діях громаді було би корисним наступне:

  • мати у своїх лавах кваліфікованого юриста;
  • утриматися від задекларованих перекриттів доріг, адже таким чином порушуються права інших громадян на вільне пересування. За будь-якими діями, що на думку громади, порушуються їх права, стоїть конкретна та чи інша посадова особа чи виконавець. Отже, мотивовані претензії потрібно висловлювати безпосередньо там, де ці люди працюють, в законний спосіб;
  • надати всьому, що відбувається, максимальну гласність на території громади. Для цього можна налагодити випуск звичайного спеціального інформаційного бюлетеню, який доставляти до кожного двору села чи іншого населеного пункту;
  • направити відповідні звернення до посадових осіб в межах їхньої компетенції: сільського старости, голів сільської, районної, міської та обласної рад, головам районної та обласної державних адміністрацій;
  • після отримання відповідної інформації від керівників посадових осіб зазначених державних органів та відповідних місцевих рад, винести питання на обговорення своєї територіальної громади та сесії місцевих рад. Дати належну оцінку тій чи іншій посадовій особі. Застерегти тих депутатів, які відверто ігноруватимуть інтереси громади, що на наступних виборах ви більше свого голосу за них не віддасте.

І, врешті-решт, всім треба набратися терпіння. Децентралізація поступово набирає оберти, управління фінансами та владні повноваження поволі переходять на місця, в громади. Споконвіку боротьба за свою свободу, права людини та власну землю легкою не була. Борітеся – поборете, і правда все одно переможе! Разом – ми сила.

 

Федір ПАВЛОВСЬКИЙ

 

Поделиться статьей в социальных сетях: