>

Ми не гірші за європейців

Делегація представників об’єднаних громад Одещини в Латвії по обміну досвідом

Місцеве самоврядування зараз знаходиться на шляху реформ. Децентралізація дається непросто. Насамперед через те, що люди мало інформовані про її напрямки та переваги. У цьому допомагає закордонний досвід. Про відрядження до Латвії «Народній думці» розповідає селищний голова Великої Михайлівки Тетяна ЖАРСЬКА.

zharskaya-03

На фото: Тетяна ЖАРСЬКА, селищний голова Великої Михайлівки

— Тетяна Володимирівна, поділіться своїми враженнями, що ви там відчули і зрозуміли?

— Представники об’єднаних громад з трьох областей отримали запрошення від Латвії. Запросили по 9 чоловік: від Одещини, Львівщини та Чернігівщини, практично з різних куточків України. Хоча об’єднання громад в Латвії відбулося раніше, але повноваження широко вирішувати свої питання на місці було надано лише з 2009 року.

— Чи щось вразило вас там у хорошому розумінні?

— Так, була надзвичайно вражена тим, що громади там невеликі, бо основна частина — це хуторська система. Але за рахунок своїх коштів є можливість вирішувати питання благоустрою, інфраструктури, а не робити це лише за рахунок європейських внесків. Хоча Латвія, як і Польща, значно використовує можливість допомоги Євросоюзу. ОТГ пишуть проекти та беруть під це кошти, додають співфінансування зі свого бюджету. І таким чином дуже багато збудовано об’єктів інфраструктури.

— А якість яскраві приклади цього на власні очі довелося бачити?

— Наша делегація відвідала одну невелику громаду, яка об’єднує 12 населених пунктів, в центральній садибі проживає 1 500 мешканців, а всього в громаді 6 500 людей. Це вдвічі менше за нашу Великомихайлівську ОТГ. Але прибалтійські друзі побудували чудовий басейн за свої кошти, не за європейські. Його зводили кілька років, в перший рік зробили проект і фундамент. А потім будівництво заморозили, бо депутати нового скликання вирішили, що об’єкт непотрібний. Через 7 років все ж вирішили добудувати. Взяли позику в держави під 0,25% на 10 років і побудували свій басейн. Я коли його побачила, просто цим «захворіла». В басейн возять дітей за 50 км, вони і в школу возять, для яких плавання в обов’язковому порядку, а громада оплачує утримання басейна.

Поруч облаштований стадіон, бігова доріжка з штучного покриття, трибуни з пластмасовими стільцями. Дивлячись на ті будинки, в яких живуть люди, не можу сказати, що то багата країна. Подивіться, які будинки під Одесою, я в Латвії таких не бачила і в приміській, і в сільській місцевості. Але ж люди змогли побудувати все необхідне для громади за свої кошти! Тепер і ми над цим працюємо, намагаємось зекономити свої витрати. Вже розпочали формування бюджету розвитку. Я і депутатам сказала, щоб почали планувати на місцях, які об’єкти на наступний рік вони думають зробити. А потім всі разом будемо обговорювати і підраховувати кошти, та визначати, що в першу чергу, а що в другу.

— Ви побачили результати створення громад, і це вас надихнуло на те, що ми не гірші аніж прибалтійці?

— Я впевнена, ми не гірші! Я планую започаткувати певне співробітництво з громадами, в яких ми побували, можливо це буде обмін дитячими групами, адже латвійці дуже відкриті в цьому плані. Нехай підростаюче покоління бачить, як треба правильно господарювати на власній землі.

Андрій ОВЕРЧЕНКО

Поделиться статьей в социальных сетях: