>

Навіть при сильному зубожінні країна може досить швидко вирватися із такого стану

інтерв'ю з ректором

Україна, рухаючись до Європи, в той же час пробуксовує на місці, а у багатьох напрямках навіть здає свої позиції. Як країні треба розвиватися і що саме варто робити задля цього у інтерв’ю «Народній думці» розказує економіст, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Академії наук вищої школи України, ректор Одеського національного економічного університету Михайло Звєряков.

 

інтерв'ю з ректором з Михайлом Звєряковим— Михайло Івановичу, вже 25 років Україна шукає вихід. Невже це та пустеля, по якій нам треба блукати 40 років, поки ми з неї вийдемо. Що з нами сталося, де ж насправді вихід, і хто дійсно знає, що вихід саме там, а не з іншого боку?

— На наше щастя ми живемо не в пустелі. Вздовж наших західних кордонів розташовані зокрема Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща. В порівнянні з цими країнами ми побачимо, що у нас в два рази, а в деяких випадках в 3-4 рази ВВП на душу населення нижче ніж у них, і які ще 25 років тому мали приблизно аналогічний ВВП на душу населення. Це означає, що за чверть століття Україна не просунулась по лінії соціально-економічного прогресу. Отже цілком очевидним є факт того, що нам бракує наукового підходу для розвитку країни.

Науковець – це хто такий? Він бачить проблему, і далі шукає способи її вирішення. А якщо він тільки читає лекції, а тим більше не займається наукою, він перетворюється в викладача технікуму, при всій моїй повазі до цих учбових закладів.

У нас фактично відбулась деіндустріалізація країни. Ми практично втратили машинно-будівний комплекс. Одеса була великим машинно-індустріальним центром півдня України. Галузь машинобудування – це високотехнологічна галузь. І втрата цієї галузі, це втрата тих форм виробництва, які дають ще високу додану вартість. А висока додана вартість – це більша заробітна плата. А більша заробітна плата – це більше доходів.

Так, виникає питання: а що ж у нас в Україні, що ми можемо зробити? Це зовсім інша сфера розмови, і зовсім інша проблема. В цілому я хотів сказати таке, що кожна країна, на якому би вона низькому старті не знаходилася, на скільки б вона не впала, на скільки б у неї не було зубожіння, вона при розумній промисловій і соціально-економічній політиці, поступово зможе вийти на стійкий рівень, на стійку орбіту  соціально-економічного розвитку. Не треба бути в розпачі. Будь яка країна, і це показує досвід багатьох країн, в тому числі і великих.

 

Повне інтерв’ю читайте у наступному номері видання «Народна думка».

Поделиться статьей в социальных сетях: