>

Нескасовані батьківські комітети: думка міністра

Лілія Гриневіч - батьківські комітети

Нещодавно одна наче б то проста тема дуже збурила суспільство. У ЗМІ з’явилася інформація про те, що Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підписала наказ №1649, який скасовує діяльність батьківських комітетів у школах. Наказ був підписаний 21 грудня 2017 року. Здавалася, що такого у діяльності цих самих комітетів? Та матері та татусі школяриків добре знають, що задумана колись гарна ідея із часом була спотворена на стільки, що стала справжньою бідою для багатьох сімей, бо перетворилася на інструмент шкільної корупції.

Складові «старого» законодавства

Коли «Народна думка» раніше вже писала на цю тему, то отримала шквал негативних відгуків від представників шкіл, які прийняли підняття цієї теми за особисту образу. Нам дорікали, чому ми пишемо саме про це, адже писати треба про рівень, якість освіти і таке інше. Тобто, всі знають, про що треба писати, крім журналістів. Але хочеться сказати відразу: ми пишемо на різні теми, та болючою є саме ця. У наших публікаціях було багато позитивних прикладів, і вітчизняній освіті є чим пишатися. Але закривати очі на певні вади не варто. Та давайте по черзі.

Насамперед, треба сказати, що діяльність батьківських комітетів ніхто не забороняв. Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич спростувала інформацію про заборону їх діяльності у навчальних закладах. МОН не має відношення до створення або заборони у школах батьківських комітетів, повідомила Лілія Гриневич. Про це можна прочитати в її акаунті на Facebook.

— Накази, що втратили чинність (№440 і 205), були складовою «старого» законодавства та мали рекомендаційний характер і не містили жодних загальнообов’язкових норм. До того ж, у міністерства немає повноважень на врегулювання питань діяльності (прав або обов’язків) батьківського самоврядування, — заявила вона, додавши щодо ситуації. — Ми хочемо це змінити, але для цього потрібен Закон.

Що треба напевне знати, і на чому наголосила міністр — рішення про створення батьківських комітетів досі ухвалює сам заклад на загальних зборах (конференції) трудового колективу.

Не від гарного життя

Напевне із часом щось у процедурі зміниться, адже зараз міносвіти працює над законом «Про загальну середню освіту», де будуть прописані нові процедури створення і функціонування батьківських комітетів. У цьому році він повинен бути представлений у парламент.

Тож міністр сама визнала, що тема дійсно гаряча, і що про неї варто писати, адже ми будуємо правову державу, де повинно бути все законно. І де гарна робота вчителів повинна оплачуватися саме державою, причому, на високому рівні.

Тепер хочеться поговорити про забезпечення шкіл. Те, що батьківські комітети займалися збором коштів фактично на утримання навчальних закладів та педагогів, сталося не від хорошого життя. Ми всі пам’ятаємо, як держава практично відмовилася це робити, тому закупівлею парт та дошок, ремонтом вікон, дверей та дахів мусили займатися самі батьки, які турбувалися про те, в яких умовах вчитимуться їх діти. Та із часом у цьому процесі сталося неймовірне викривлення, і гроші вже збиралися для дорогих подарунків, доплат і т.п. І робилося це у обо’язково-примусовій формі, не зважаючи на статки сімей, величини родини, кількості школяриків в ній. Для багатьох такі побори стали непідйомними.

Врешті, якщо навіть міносвіти визнало це злом, з яким треба боротися, то це, дійсно, гаряча проблема нашого суспільства. Батьківські комітети, безумовно, мають право функціонувати, але проходити все має у правовому руслі.

Новий напрямок діяльності

У спілкуванні із батьками щодо цієї теми довелося почути багато думок із цього приводу. Більшість говорить про те, що варто спочатку прийняти розумні закони, які повністю забезпечать дітей у школах та садочках підручниками, партами, стільцями, ремонтами, а вже потім відмовлятися від допомоги батьків. Адже, насамперед, це робиться для зручності молодшого покоління.

На жаль, реформи в нашій країні йдуть не дуже швидкими темпами. І далеко не відразу ми відчуємо зиск від них. Та вже напевно можна сказати, що децентралізація дала свої величезні плюси саме для закладів освіти. Адже за рахунок кошів, які залишаються на місцях, тепер у багатьох школах та дитсадках проведені не просто косметичні, а капітальні ремонти. Купується необхідне обладнання. Мало того, деякі громади взагалі беруть на себе фінансування закладів освіти, навіть, коли їх відвідує і не так багато дітей. Та батьки задоволені, що все поряд і їх малечі зручно.

І у світлі таких змін батьківським комітетам варто переорієнтуватися. І вже не трясти гроші із батьків, а слідкувати за формуванням бюджетів, визначати пріоритети в них, і всією громадою вирішувати, як краще витрачати зароблені кошти, аби дітям було якнайкраще.

Саме зараз виписується закон, і, як ми всі знаємо, такі документи представляються на загальне обговорення. Тобто, ми всі маємо право формувати такі важливі речі, і вносити у них слушні на думку кожного корективи. Ми маємо право звертатися до міністра освіти та депутатів всіх рівнів, за яких ми голосували, аби наполягти на своїй точці зору. Тоді це все буде дієвим, а не залишиться лише на рівні кухонних розмов.

Що стосується коштів, які збираються батьківськими комітетами, то закон передбачає обов’язкову звітність. І всім батькам варто прослідкувати, аби в такому важливому документі було вказано про те, що будь-який навчальний заклад має розширено звітувати за кожну копійку, деталізуючи кожну статтю витрат. Тоді все буде чесно і прозоро, власне, як і має бути. І нікого вже не буде лихоманити від теми функціонування батьківських комітетів.

Юліана БОГДАНОВИЧ

Поделиться статьей в социальных сетях: