>

Новій українській школі бути!

Нова українська школа

Про те, що новій школі бути, із натхненням після вельми насиченої поїздки до Одещини написала міністр освіти та культури Лілія Гриневич. Одна із найдієвіших міністрів нинішнього Кабміну, яка увійшла до уряду від «Народного фронту», після недавньої поїздки до Одеси, пообіцяла найближчим часом поспілкуватися і з освітянами області. І свою обіцянку виконала якнайшвидше.

Враження від спілкування

Міністр побувала у кількох районах Одещини. І побачила всюди великий вчительський запал та бажання змін на краще. Хоча освітяни не без остраху дивляться на таку конкретну реформацію галузі. І питань у них накопичилось чимало. Та Лілія Гриневич була наповнена враженнями, про що й написала на своїй сторіночці у Фейсбук:

«У поїзді на Київ продовжую перебувати під враженням від поїздки Одеською областю. Окрім планових зустрічей та відвідин навчальних закладів, мала дві зустрічі з освітянами у сільській місцевості. Одна менша — на 150 осіб у Шабському НВК (планується, що цей заклад пілотуватиме новий стандарт початкової школи). Тут зібралися педагоги з двох місцевих шкіл.

Та велика зустріч — більше ніж на 550 осіб  у Великомихайлівці з освітянами Захарівського, Великомихайлівського, Роздільнянського, Окнянського, Іванівського, Ананьївського та Подільського районів. Мені сказали, що вчителі ще з одного району приїхали з власної ініціативи та без попередження, і тому їм довелося сидіти на додаткових стільчиках у проході.

Так от, повертаючись до вражень — це були одні з найбільш надихаючих та продуктивних зустрічей з освітянами за останній час. Протягом декількох місяців я мала змогу говорити з багатьма подібними аудиторіями в містах-обласних центрах по всій Україні, але такої особливої енергетики не бачила.

Нова українська школа - 1

Жвава дискусія, багато гострих питань про реформу, опорні школи, чесна реакція на кожну нову відповідь, і люди, що не бояться говорити. Це — безцінно.

Коли дивишся у ці обличчя, запал людей, їхнє бажання змінюватися на краще попри складні умови, в яких вони живуть, розумієш, що вся ця робота вартує сил. Тому ми не здамося без бою. Новій українській школі бути!».

Новий підхід у використанні комп’ютерної техніки

Під час зустрічей Лілії Гриневич довелося відповідати на численні запитання освітянської аудиторії. Звичайно, багато питань стосувалося підручників.

Так, санітарні норми для використання комп’ютерної техніки в Україні застаріли і не враховують зміни в технічних характеристиках, що відбулися за останній час. Про це вона зазначила під час зустрічі із педагогами одеської гімназії №2.

«Зараз ми у Міністерстві спільно із МОЗ працюємо над зміною санітарних норм для використання комп’ютерної техніки в Україні. Вони застаріли, більшість характеристик техніки, що зумовлювали саме такі правила, змінилися. Чинні санітарні норми не сприяють ні освітньому прогресу, ні здоров’ю учнів — школярі просто розуміють їхню абсурдність і, зокрема, тому не виконують взагалі жодних правил у користуванні технікою», — пояснила Лілія Гриневич.

І водночас підкреслила, що використання гаджетів та різноманітних освітніх аплікацій у школах також обмежені саме цими санпінами.

«Як і друк якісно нових підручників, де ми маємо інші, але схожі по духу та застарілості вимоги», — додала міністр.

На зустрічі також йшлося про нерівність шкоди, яку може завдати той чи інший гаджет. Зокрема, наголошувалось, що телефон не повинен бути основним носієм навчальної інформації — замалий шрифт може зашкодити зору.

Якісні електронні проекти будуть підтримуватися

Стосовно ж підручників, то міністр під час презентації роботи електронних підручників у одеській гімназії № 2 нагадала, що МОН готовий підтримувати проекти, що займаються створенням справді якісних електронних підручників з інтерактивними завданнями та мультимедійними додатками.

«Ми вже рухаємся у напрямку переходу на електронні підручники. Відтепер видавництва обов’язково надаватимуть МОН електронну версію підручника, але цього недостатньо — маємо працювати над мультимедійними додатками, що є в таких підручниках у більшості цивілізованих країн світу. Є навіть держави, що не закуповують паперові підручники — виключно електроні», — розповіла Лілія Гриневич.

Директор та педагоги гімназії №2 пояснили переваги електронних підручників. Зокрема, вони дають можливість контролю за роботою школяра, є мультимедійними та інтерактивними, що цікаво для учнів, можуть бути доступними на багатьох гаджетах одночасно.

Конкретні приклади

«Давайте розглянемо, як ми вивчаємо ракоподібних, — запропонувала під час презентації учителька біології гімназії №2. — Я маю інтерактивне завдання, на мультимедійній дошці зображено малюнок, на якому учні можуть зазначати окремі елементи будови ракоподібного, працювати над цим завданням за варіантами та групами. Також підручник дає змогу робити автоматичну перевірку та автоматично зберігає нотатки з тексту книги, які виділяє учень».

Мультимедійні можливості — вбудовані навчальні ролики та фільми, а також інтерактивні екскурсії, що є в підручнику — продемонструвала учитель історії. Вона наголосила, що така форма полегшує ведення уроку і робить його цікавим.

Розробники, що наразі сконцентровані на створенні платформи для інтерактивних підручників, наголошують, що така форма навчальних матеріалів значно дешевша за паперову. Також вони звертають увагу, що з року в рік держава змушена витрачати на підручники дедалі більше коштів.

«Кошти річ важлива, але другорядна. Важливіше, що такий формат може бути цікавим для сучасних дітей, заохотити їх до навчання, а також стати фактором, у зв’язку з яким шкільний портфель стане легшим. Мені здається, що ваша платформа — гарна регіональна практика, яка заслуговує на поширення в усій Україні», — додала міністр.

Юліана БОГДАНОВИЧ

Поделиться статьей в социальных сетях: