>

Олександр ОСТАПЕНКО: Офіс Уповноваженого з прав людини готовий моніторити ситуацію із дотриманням прав і свобод громадян

Указом Президента України № 393/218 від 26 листопада 2018 року в країні введений воєнний стан строком на 30 діб. Цей захід, як неодноразово підкреслював Петро Порошенко, є вимушеною дією не лише у відповідь на відкритий військовий напад російського флоту на кораблі ВМС України. Це, зокрема, реакція на зосередження вздовж наших північних кордонів російських військових угруповань наступального характеру.

Навіть частково оприлюднені дані розвідки про чисельність військ РФ, що стягнені до наших кордонів упродовж вересня-листопада цього року, вражають. Достатньо зважити лише на те, що кількість танків, що зосереджені лише на одній військовій базі, розташованої у 18 кілометрах від північного кордону України, за цей час збільшилася втричі. А на прикордонних аеродромах зосереджено близько 500 ударних літаків — половина з наявних у РФ літаків. Не зважати на це вже після нахабної спроби російського режиму створити казус белі провокацією у кримських берегів не те що необачно — злочинно. Тим більш незрозумілим виглядає той шабаш, що його влаштували нардепи під час затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану. Виявилося, що строки передвиборчої кампанії хвилюють наших політиканів більше, ніж безпека країни. Навіть занепокоєнність звуженням прав і свобод громадян виявилася простою спекуляцією. Депутати “розміняли” затвердження воєнного стану на закон про призначення дати виборів, але у підсумку жодним словом не згадали про обмеження прав і свобод та вплив воєнного стану на пересічного виборця.

Втім, спекуляції, у яких обранці  впродовж шести годин вправлялися у сесійній залі та кулуарах Верховної Ради, не могли не збудити суспільство. Саме роз’ясненню причин і змісту особливого періоду був, зокрема, присвячений ефір одеського “7 каналу”, куди журналісти запросили представника обмудсмена по півдню України Олександра Остапенка. Деякі подробиці, що не увійшли до цієї бесіди, Олександр Анатолійович люб’язно погодився пояснити у бліц-інтерв’ю.

— Зараз у суспільстві точиться багато дискусій щодо обмеження прав громадян під час особливого періоду. Чи готовий до запровадження воєнного стану офіс Уповноваженого ВР з прав людини?

— Згідно законодавства України, повноваження обмудсмена ніяким чином не обмежується під час воєнного стану. Офіс уповноваженого готовий моніторити ситуацію із дотриманням прав і свобод громадян під час особливого періоду, зокрема, і в Одеській області. Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини вже зустрілися із Президентом України. Він ще раз особисто підтвердив свою позицію щодо максимального збереження конституційних свобод громадян у цей період. Пересічний громадянин не повинен відчути обмежень своїх прав. Основною метою введення воєнного стану є посилення координації державних установ, силових структур та держпідприємств. З огляду на такий короткий термін дії Указу — 30 діб — не будуть навіть проводитися масштабні мобілізаційні заходи.

— Чи вистачає сил і засобів у офісу Уповноваженого ВР з прав людини для посилення моніторингу дотримання прав людини у особливий період, адже це, як не крути, форс-мажорні обставини?

— Зважте на те, що офіс Уповноваженого діє у межах власної компетенції без якихось змін з огляду на воєнний стан, отже, про термінове розширення штату не йдеться. Для посилення моніторингу ми сьогодні плануємо залучати і, власне, вже залучили низку громадських організацій, суспільно активних громадян на волонтерських засадах. Думаю, впораємося. Окремо хочу зазначити, що з 1 січня 2019 року передбачено збільшення кількості представництв омбудсмена у регіонах майже удвічі. Це заплановане розширення присутності офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у регіонах. Отже, ефективність діяльності омбудсмена зросте в рази. Втім, на той час особливий період вже мине.

— Чи є якісь особливі критерії оцінки адекватності обмежувальних заходів, до яких може вдатися місцева військово-цивільна адміністрація? Чи розроблялися вони офісом Уповноваженого з прав людини з огляду на введення воєнного стану?

— Ми діємо в межах законодавства і керуємося Конституцією України, Загальною декларацією з прав людини і низкою інших міжнародних документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У них передбачені усі застереження щодо дотримання владними інститутами прав і свобод громадян. Втім, я не очікую, що адміністрації, які за законом мають перебрати на себе частку повноважень представницької влади, будуть використовувати їх у незаконний спосіб. Представники офісу Уповноваженого з прав людини входять до координаційних рад при місцевих адміністраціях і мають змогу безпосередньо впливати на рішення цих установ.

— Чи планує офіс Уповноваженого залучати у поміч регіональним представництвам закордонних спостерігачів?

— Ми постійно і тісно співпрацюємо з ОБСЕ, з місіями EUAM та EUBAM, проводимо планові спільні заходи. Постійно користуємося консультаційною допомогою цих установ. Що стосується моніторингу дотримання прав людей під час воєнного стану, думаю, що співпраця також буде плідною.

— Не секрет, що деякі неурядові організації чи журналісти певних видань (згадаймо, наприклад, сумнозвісного Грема Філіпса) вдаються до відвертих спекуляцій, грають на руку ворожій пропаганді. Чи планується обмежувати їм доступ до територій, де введений воєнний стан?

— Безумовно, ми усі розуміємо, що у стані війни необхідно посилювати протидію ворожій пропаганді. Втім, станом натепер інститут Уповноваженого з прав людини не має жодного сигналу с приводу того, що будь-якому виданню чи представникові іншої організації перешкоджали б у отриманні або публікації інформації. Навіть попри деякі прояви відверто антиукраїнської пропаганди, обмежувальні заходи до журналістів не застосовувалися. Я вважаю, що протидіяти інформаційній навалі треба так само у інформаційному плані. Наше суспільство, насправді, не так беззахисно перед ворожою пропагандою, як здається на перший погляд. Воно вже виховало у собі певний імунітет до гібридної отрути. Українські ЗМІ, що мали би стати на захист інфопростору своєї країни, але, на превеликий жаль, не постали, втім, їх дедалі успішніше замінюють волонтери.

— І, наостанок, що би ви порадили мешканцям області?

— Не вестися на брехню. Менше слухати плітки і обов’язково перевіряти інформацію, що надходить з соціальних мереж та інтернет-майданчиків. Це не складно: натрапили на якусь гарячу новину — порівняйте її з тим, що кажуть офіційні джерела. Вийдіть на вулицю і подивіться на власні очі — чи так страшна дійсність, як ви щойно десь почули чи прочитали. І головне: завжди тримайте у пам’яті, що сьогодні ми набагато сильніші і набагато організованіші, ніж у 2014. Отже, переможемо.

 

Розмовляв Володимир САРКІСЯН

Поделиться статьей в социальных сетях: