>

Олександр Остапенко у телевізійній авторській програмі про спроможну медицину

медицина - реформи - програма «Другий фронт» - Олександр ОстапенкоНа фото: Олександр ОСТАПЕНКО

Українська медицина давно потребує змін. Стан та напрямки такої реформи сьогодні винятково актуальні, тому що більшість громадян зовсім не розуміють суть цих перетворень та своє місце в них. Випуск авторської програми депутата Одеської обласної ради Олександра ОСТАПЕНКА «Другий фронт» присвячений питанням медичної реформи. Гість у студії — В’ячеслав ПОЛЯСНИЙ, директор департаменту охорони здоров’я Одеської обласної державної адміністрації.

Час змін системи

програма «Другий фронт» - Вячеслав Полясний

На фото: В’ячеслав ПОЛЯСНИЙ

— В’ячеслав Олексійович, як ви оцінюєте на сьогодні стан медичного обслуговування населення? Які напрямки реформи заплановано?

— Основними критеріями оцінки медичної допомоги в державі є те, скільки живуть її громадяни. На жаль, українці живуть на 5-6 років менше, аніж громадяни наших сусідів — Польщі, Молдови, Румунії, Прибалтики. Це говорить про те, що вітчизняна система медицини неефективна. Ми не можемо забезпечити доступність і якість безкоштовної медичної допомоги, яку держава декларативно гарантує, але в силу своєї фінансової неспроможності не може забезпечити ці декларації. Тому потрібні інші інструменти. Ми нічого нового не придумуємо, є моделі, які були реалізовані в інших пострадянських республіках, вони показують кращий результат забезпечення своїх громадян медичною допомогою. Медична реформа, яка стартувала цього року, проходитиме протягом двох років. Вона якраз спрямована на зміну фінансування, зміну розподілу державних коштів, аби задовольнити інтереси наших пацієнтів.

— У нас до цього часу дуже багато від радянської системи. Від чого саме з цього потрібно позбавитись?

— Потрібно реалізувати основний принцип: гроші ідуть за пацієнтом, і абсолютний вибір лікаря чи лікарні для отримання медичної допомоги залишається за громадянами. Потрібно створити такі умови, щоб медики були зацікавлені в пацієнтах. Коли існуватиме конкуренція між закладами, коли заклад буде цінувати кожного пацієнта, який до них зайде і за рахунок чого вони отримають платню.

— Тобто, ви як менеджер організуєте конкуренцію в медичній галузі?

— Так, коли є ринок, то є боротьба за якість, коли ринку немає, то немає і якості.

— А якщо окремий медичний заклад стане програвати в конкуренції, то він просто зникне?

— Якщо є попит на цих лікарів, то вони будуть успішними. Але якщо вони не хочуть змінюватись, щоб бути конкурентоспроможними, то повинна відбуватися якась трансформація. Держава не може собі дозволити утримувати неефективні медичні заклади. Вони або зливаються з іншими, або вони виконують іншу функцію. Іншого шляху немає.

— Які нові можливості і нові перспективи відкриє реформа для всієї системи охорони здоров’я України?

— Медична реформа — одна з найскладніших реформ, результати якої можна буде побачити не через місяць чи рік, а через 5-7 років. Зазвичай, в усіх державах реформи дуже заполітизовані, і в усіх державах населення не зовсім задоволене наданням медичної допомоги. Тому, безумовно, це буде викликати якийсь супротив. Як з боку самих медичних працівників, так і з боку населення, яке не зовсім розуміє, що відбувається в галузі. І саме це є певними ризиками, які можуть змінити її, або не дозволити довести до логічного кінця.

Замало інформації

— Може держава не допрацьовує в інформа-ційному плані щодо популяризації реформи? Можливо варто посилити інформаційну компанію, яка пояснювала б людям, яка перспектива цієї реформи?

— Безумовно, є багато зауважень до основного модератора цієї реформи — Міністерства охорони здоров’я щодо популяризації цих змін. І це проблема, бо якщо немає нормального інформаційного простору, це викликає якісь фобії або міфи стосовно тих чи інших процесів. Ми з свого боку також проводимо заходи і намагаємось популяризувати дане питання в Одеській області. У нас є своє бачення деяких процесів, і ми відстоюємо свою точку зору. Як відомо, ми відстояли свою позицію стосовно утворення 9 госпітальних округів в області. Основне під час реформи — аби населення не відчуло зниження якості надання медичної допомоги.

— Які існують ризики реформи?

— Я б розділив їх на різні категорії. Це ризики для населення і ризики для медичної частини. Як я вже казав, для населення головне, щоб не було зниження якості послуг. А от для медицини є безумовно ризики при неправильному формуванні логістики всієї галузі. Ми пропонуємо на території Одеської області модульний підхід, за якого жодна лікарня не буде закриватись, і при правильному аналізі можна сформувати саме ту її функцію, на яку вона буде спроможна. Всі лікарні, а особливо в сільській місцевості, повинні мати мінімальний набір послуг, які вони зможуть надавати, аби задовольняти потреби тої чи іншої території.

— Це означає, що жоден ФАП і жодна лікарня на Одещині не закриється?

— Так, може лише бути змінений її профіль. Планується формувати гарантований пакет медичних послуг, які держава буде прописувати згідно рішень Кабінету міністрів. Формуватиметься перелік невідкладних медичних станів.

Невідкладні медичні стани

— Що входить до переліку невідкладних медичних станів?

— Такі випадки будуть визначатись відповідно до постанови Кабміна і прийняття бюджету на поточний рік. Туди ввійдуть всі гострі хірургічні стани, інфаркт, інсульт, пологи, медична допомога дітям. Також будуть соціально значимі хвороби — туберкульоз, СНІД та інше, хоча вони будуть фінансуватися іншим механізмом, не за принципом «гроші за пацієнтом». Це держава бере на себе в 100% відношенні і буде забезпечувати екстрену медичну допомогу, первинну медичну допомогу, супровід лікаря, якого ми з вами виберемо.

— Що не буде фінансувати держава?

— Витрати на стоматологію, пластичну хірургію, які не входять до гарантованого пакету. Але на 100% буде забезпечуватися паліативна медична допомога і онкологічна допомога. Як все це буде реалізовуватись — покаже час. Все буде залежати від бюджету та спроможності нашої держави.

— Які існують ризики для лікарів?

— На сьогодні відсутність конкуренції зовсім не мотивує лікарів професійно розвиватися. Інститути післядипломного навчання малоефективні, потрібно створювати нові форми навчання. Адже поїхати раз в 5 років на курси підвищення кваліфікації — це не є професійним навчанням. У такому випадку у лікарів виникають певні проблеми. Так, якщо лікар-хірург в районній лікарні робить 120 операцій на рік, то він є небезпечним для пацієнтів. Бо лікар повинен робити близько 600 операцій на рік. А коли він оперує раз на тиждень, то не має достатньо професійних навичок. І йому треба приймати рішення: або йти в лікарі загальної практики, або їхати і навчатись. От тут держава і повинна створити такі умови, аби лікарі могли підвищувати свій рівень.

— Навіщо створюється Національна медична служба (НМС), якщо у нас є Міністерство охорони здоров’я?

— Міністерство буде не інститутом, а інституцією, яка формуватиме політику на території держави. А НМС буде транзитером, через неї будуть фінансуватися всі заходи охорони здоров’я. Медичної ж субвенції вже не буде. Я поясню на прикладі первинної медичної допомоги. Приватний лікар, або група лікарів, чи амбулаторія з 1 квітня цього року повинна заключати контракт з НМС. Лікарі, які працюють на первинці, будуть підписувати договори з громадянами і ці три позиції з’єднуються в єдину первинну базу. І НМС через систему eHealth буде бачити з ким заключили контракт, і таким чином буде створюватися фінансування. Робота представництв НМС передбачається і в регіонах.

З чого починати кожному громадянину

— Як треба діяти тепер пацієнту?

— Кожному треба подумати, якому лікарю довірити себе і свою сім’ю, можливо декільком лікарям. Це може бути і педіатр, і терапевт, і сімейний лікар. Передбачаю стосовно міста, що після того, як почнеться компанія із залучення нас як пацієнтів до сімейних лікарів, багато медиків будуть ходити і стукати до кожних дверей. Але у нас буде право вибору, ми можемо на певному етапі відмовитись від його послуг. Також може бути так, що в місті лікарів буде більше, аніж місто може їх забезпечити роботою, а на периферії їх буде менше. І для того, щоб отримувати гідну заробітну плату, лікарі будуть їхати в інші міста. Так формуватиметься певний ринок медичних пропозицій.

— А що буде з тими громадянами, які вчасно не виберуть собі лікаря?

— Будуть певні інструменти, які будуть стимулювати нас шукати собі сімейного лікаря, бо лікар буде мати право на виписку рецептів на безкоштовні препарати за програмою «Доступні ліки». Без направлення сімейного лікаря на отримання спеціалізованої медичної допомоги в спеціалізованих медичних закладах отримати допомогу буде неможливо. Фактично нам держава купує страховий продукт, який буде забезпечувати нам медичний супровід на первинному рівні. Передбачається, що сімейний лікар буде в кожному селі, наскільки це можливо. Бо я знаю ситуацію в Одеській області, і не в кожному селі є навіть кваліфікований фельдшер, а про лікаря і мови не може бути.

Медицина 21 століття

— Чи можливі якісь технічні рішення влаштування спілкування пацієнта і лікаря?

— Основна маса людей хворіє на хронічні хвороби, які потребують певного інструментного супроводу. При цьому не завжди потрібен прямий фізичний контакт між лікарем і пацієнтом. Ми вже презентували такий проект в Окнах. Для цього забезпечили кожного медичного працівника, який працює в команді сімейного лікаря, інструментами, якими можливо зняти кардіограму, спірограму, зробити фото чи відео, дані внести в планшет, і з нього інформація фактично інтегрується з робочим місцем сімейного лікаря, де є електронна медична картка цього пацієнта. Сімейний лікар може відразу прийняти рішення, або зробити якесь призначення, або запропонувати приїхати до себе. Телемедицина досить поширена в багатьох державах. Вона є Південній Африці, Індії, Канаді, де щільність населення дуже низька, і там невигідно утримувати багато працівників.

— А що буде з доступністю ліків, як регламентує реформа саме цю сферу?

— Програма «Доступні ліки» один з найуспішних проектів, який реалізується і користується попитом у населення, особливо у сільського. Він забезпечує доступність по трьох групах: серцево-судинні захворювання, цукровий діабет і астма, перелік ліків збільшується. І можна сказати, що ліки будуть.

Дивіться
телевізійну авторську програму
Олександра ОСТАПЕНКА «Другий фронт»

на телеканалі «Медіа-Інформ»,
в якій постійно обговорюються найгарячіші теми.

Поделиться статьей в социальных сетях: