>

Олександр ОСТАПЕНКО: «Я не тільки за нову поліцію, я за нову якість державних інститутів»

Олександр Остапенко - нова поліціяНа фото: Олександр ОСТАПЕНКО, депутат Одеської обласної ради, голова поліцейської комісії ГУ НП в Одеській області

Наше суспільство лихоманить від різноманітних подій. Останнім часом певні питання намагаються вирішувати силоміць, втягуючи у розборки звичайних людей та спекулюючи їх бажанням побудувати краще життя. Чи завжди ті, хто видають себе за патріотів та члени громадських організацій, переслідують благі цілі, та чи покращилась якість поліції, «Народна думка» говорить із депутатом Одеської обласної ради, головою поліцейської комісії ГУ НП в Одеській області Олександром ОСТАПЕНКО.

— Олександр Анатолійович, як ви оцінюєте громадський рух на Одещині зараз, чи є зміни у порівнянні з 2013-2014 роками?

— Це досить болюче питання. Я розумію велике значення і силу громадського руху для того, щоб в Україні відбувалися реформи в усіх сферах. Тому робив і буду робити все можливе, аби за допомогою громадської активності всі державні інституції підштовхувалися до реформування. Але, на жаль, мушу констатувати, що у порівнянні з 2013-2014 роками громадський рух досить сильно розділився між собою, власне, як все наше громадське суспільство. Та це цілком природньо. Адже люди мають власні соціальні інтереси, хтось їх бачить в розвитку підприємництва, хтось вбачає сенс свого життя в боротьбі з корупцією, інші вибирають свою мету громадського життя.

На жаль, треба констатувати, що на постреволю-ційній хвилі з’явилася велика кількість, так би мовити, професійних «патріотів». Дійсно в лапках, бо не зрозуміло, де ці люди працюють, і як їм вдається приділяти таку величезну кількість часу для того, щоб організовувати ті чи інші акції протесту. Мало того, внаслідок багатьох причин: війни, складних процесів реформування, які відбуваються зараз в Україні, децентралізації, складного соціально-економічного становища, у людей знизився рівень життя. На цій хвилі з’явився прошарок громадських організацій, які цілком ймовірно знаходяться на заробітній платні, в тому числі, і у наших одеських олігархів, яких використовують для того, щоб досягати якісь власні інтереси. Я не можу стверджувати це напевне, бо я не правоохоронний орган і не судовий, адже людина не винна, поки не довели її провину в суді.

— Та у іншої частини громадськості такі питання виникають…

— Звичайно, бо ці люди точно не за цінності і не за ідеї, вони просто заробляють гроші. І мене дуже хвилює те, що існує очевидна тенденція зростання такого правового нігілізму, коли ті, хто називаються патріотами, вважають, що основна їх функція — деструкція державних інститутів. Наприклад, поліції, що можна бити її представників, можна не виконувати законів і т.д. Все це поряд з ускладненою криміногенною ситуацією формує дуже важкі наслідки, що стають на заваді успішній роботі поліції. Це очевидно, і як на мене, цю проблему треба вирішувати, причому в багатьох площинах, в тому числі, і на законодавчому рівні. Необхідно захистити людей на державній службі, в органах Національної поліції, забезпечити їм законну недоторканість. А якщо хтось буде порушувати ці норми закону, то покарання повинне бути невідворотнім.

— Як це і робиться в розвинутих демократичних країнах…

— Ми не можемо, навіть, уявити собі, що в якійсь країні Західної Європи, чи наприклад, в Сполучених Штатах Америки люди будь-якого соціального чи громадського статусу можуть штовхнути, плюнути в поліцейського, чи лаяти його. Це просто неможливо! Мало того, поліцейський може застосувати зброю і лише потім розбиратися в ситуації, він захищений законом так, що такий вчинок громадянина матиме важкі адміністративні і карні наслідки. Я абсолютно впевнений, що в законодавчому плані треба посилювати захист саме поліцейських. Мало того, якщо ми говоримо про боротьбу, в тому числі і з політичною корупцією, треба розбиратися і з деякими громадськими активістами, які вочевидь не захищають інтереси держави і не посилюють її спроможність, а навпаки, погіршують соціально-економічну та політичну ситуацію своєю діяльністю, адже вона часто буває протиправною. Я думаю, що це завдання, в тому числі і для правоохоронних органів, які повинні з такими явищами боротися.

— Чи можна сказати, що якість громадського руху стала нижча, чи не сталася підміна понять?

— Я б не сказав, що якість впала. Робиться багато справ. Інша річ, що погане краще запам’ятовується, і коли таке стається, ці люди просто дискредитують громадський рух. Бо в громадському русі можуть бути тисячі людей, які дійсно щиро хочуть змін на краще, а з’являється один, скажімо умовно — діяч, який порушує всі норми.

— Нібито лідер?

— Так, нібито лідер, що дискредитує саме поняття — громадський активіст. Такий стан речей вже стає проблемою, тому що сьогодні назвати когось громадським активістом — практично обізвати його, спаплюжити чесне ім’я, а так не повинно бути. Бо громадська активність — це наша мета, адже громадсько активна людина є справжнім громадянином, тому хочеться, аби якість громадського руху стала кращою.

— На вашу думку, на скільки коректно зараз поводять себе громадські діячі та організації?

— Ситуації бувають різними. Та відомі випадки, коли окремі громадські діячі поводять себе протиправно, вони порушують і адміністративний, а в деяких випадках, і Кримінальній кодекс України, тому повинні відповідати за це відповідно до норм українського закону.

— Скажіть, а як звичайним громадянам розпізнати серед цього натовпу справжніх патріотів, і не піддатись на провокації псевдопатріотів?

— Необхідно оцінювати людей відповідно власним уявлення про цінності та ідеї. А це робиться не завжди, на жаль, наше суспільство знаходиться ще в постсовдепівському стані. Воно дуже легко піддається маніпуляції, в тому числі, за допомогою емоцій. Тож кожному громадянину України, хто сповідує демократичні та етичні цінності, треба не піддаватися першим емоціям, а давати власну оцінку, опираючись на закон — це основний запобіжник.

— Певні події піднімають градус у суспільстві, і нещодавно людям було знову закинуто запитання чи поліція з народом? Ви, як голова поліцейської комісії, який займається відбором поліцейських кадрів, що думаєте із цього приводу?

— Знаєте, люди, які ніколи не займалися будівництвом, хочуть все і відразу, а в природі так не буває. Я далекий від думки, що в Національній поліції, в тому числі в її кадрах, абсолютна тиша та спокій. Існує величезна кількість проблем, але неможливо не помітити, що, по-перше, зростає нова якість правоохоронних органів, по-друге, є нормальні тенденції і вони відчутні скрізь. Так, як і є негативні явища: хабарництво, порушення прав громадян, інші речі. І якщо виривати їх з контексту, можна сказати, що нічого не змінюється. Та я відчуваю, що багато чого змінюється, в тому числі, і в ставленні та в мисленні самого управління. Сьогодні інститути Національної поліції достатньо відкриті, можна зустрітися з головою обласного управління, з заступниками, розказати про свої проблеми. Звичайно всі питання не вирішуються, але принаймні про них можна говорити.

— То чи існують для поліцейської комісії критерії відбору саме за принципом чи поліція з народом?

— Це головний принцип відбору. Коли ми опитуємо людей, першим чином на співбесіді говоримо про український патріотизм, про розуміння кандидата ситуації в Україні, про його оцінку, громадянську позицію. І люди, які говорять: «Від нас нічого не залежить», мають менші шанси потрапити до лав правоохоронців. Я хочу всіх запевнити, що величезна кількість кандидатів на посади слідчих, оперативників і на інші посади — це нормальні вмотивовані люди, які хочуть працювати. Хоча дійсно існує безліч проблем, величезна кількість кадрів залишилася зі старої міліції, дуже важко перебудувати структуру навіть всередині, та діяти за новими принципами і правилами. Але справа йде, тенденція змін дуже позитивна, і це означає, що через 5-7 років ми будемо мати кращу якість Національної поліції і вищий рівень довіри до неї, ніж ми маємо на сьогодні.

— Чи вдалося скоротити кадровий дефіцит?

— Так, він став значно менший. Минулого року було проведено понад 40 засідань поліцейської комісії, і за ці півтора року фактично закрито кадровий дефіцит, принаймні в Головному управлінні в Одеській області. Усі оголошені на низку посад конкурси проводилися до логічного кінця. Під час них дуже багато людей відсіюється, бо треба мати не лише патріотизм, а й професійні якості, добре знати законодавство, мати відповідні психологічні якості, бо це не проста робота. Наприклад, я не хотів би там працювати, не зважаючи на мою здатність. Це психологічно не проста робота, бо ти завжди знаходишся в бруді, і у тебе завжди ненормований робочий день, до того ж треба мати певні фізичні здібності. До речі, половина відсіюється через те, що не можуть виконати вправи з фізичної підготовки.

— Якось довелося почути від людини, мабуть, незадоволеної якістю нової поліції, звинувачення вам стосовно того, що ви за нову поліцію. Чи це так насправді і чи варто бути за нову поліцію?

— Це дійсно так, до того ж цей закид я можу навіть розвинути. Я не тільки за нову поліцію, я за нову якість державних інститутів. Я дуже добре розумію, якщо не буде поліпшуватися організаційно-управлінська здатність наших державних інститутів — не буде розвиватись держава Україна. І задля цього я за нову поліцію, але я за її нову якість, я за те, щоб поліція була з народом. Я за те, щоб вона захищала людей і слугувала їм, я за те, щоб вона виконувала ті функції. які вона повинна виконувати згідно Закону «Про Національну поліцію» і Конституції України.

Олеся ОЗАРІНСЬКА

Поделиться статьей в социальных сетях: