>

Роздільна розгубилася: чи вирішить такі проблеми децентралізація?

об’єднання та створення об’єднаної Роздільнянської міської територіальної громадиНа фото: мер ШОВКАЛЮК В.О.

Як повідомляла «Народна думка», 29 серпня на сесії Роздільнянської міської ради було прийнято звернення до шести (Понятівська, Старостинська, Кам’янська, Кошарська, Яковлівська, Степанівська) сільських рад про об’єднання та створення об’єднаної Роздільнянської міської територіальної громади.

Вагання та роздуми без належної інформації

Майже місяць точаться розмови серед керівників рад, а громадяни стають заручниками їх амбіцій чи нерозуміння. Ніхто із громадян (делегацій груп) не поїхав до вже існуючих об’єднаних громад, не поспілкувався, не вивчив досвід і, власне, не переконався у перевагах життєзабезпечення. Натомість переважна більшість людей залишається у інформаційному вакуумі, воліє нічого не змінювати, як кажуть «Аби не гірше», і кивають на когось, звинувачуючи у негараздах усіх – та не себе.

Звісно, що основну роль тут відіграє консервативна позиція сільських голів, аби зберегти своє «царювання» як можна довше, хоча б на одну ніч.

В цьому твердженні є багато заперечень, мовляв, працюють вони важко, цілодобово та без вихідних. Можливо. Та коли подумають, що треба переобиратися на старосту із значно меншими повноваженнями, коли треба буде потім крутитися, щось робити аби хоч кошти освоїти, ефективно використовувати землю, а не так, як зараз, маючи власні та непідконтрольні клаптики землі, отримуючи із цього додаткові власні доходи, попри ще неконтрольовані заробітні платні, не може ні як і не хоче їх позбутися. Не вірите? Та ж гарантовані державою 2 га землі учасникам АТО скільки не отримали через ніби-то відсутність землі? Разом з тим сільські голови і їх посіпаки на місцях щорічно орендують додатково розорених, не включених свого часу вільних земель понад 50%, а це щонайменше 100 — 250 га.

Неправдиві аргументи

Наразі, із 6 тільки Степанівська та Старостинська громади обговорюють та ще вагаються об’єднуватися. Решта (Кошарська, Понятівська, Яковлівська, Кам’янська) категорично проти. Однак, не вірю, що громади, впевнений – це позиція сільських голів. Аргументи вишукуються різні: колись об’єднувалися колгоспи і нічого з того не вийшло, звідки візьмуться анонсовані додаткові кошти, якщо немає додаткових джерел їх надходження із виробництва, знову ж таки залишаються у попередньому вигляді і статусі районна ради та районна державна адміністрація тощо.

Ось що із цього приводу думає голова районної ради Фелікс Сігал:

«В об’єднаній громаді нема економічної та соціальної перспективи. Соціально-економічний уклад складався століттями, починаючи з часів царської губернії. Порушуючи ці складені зв’язки, ми знову отримаємо ефект 90-х, як при розпаді Радянського Союзу. Ми це вже переживали. На даний час існує диспаритет між працездатним населенням, яке складає лише до 35%, та пенсіоне рами.

Крім того громадяни в більшості шукають роботу в обласному центрі і об’єднання громад не вирішує цієї проблеми, а лише її ускладнює. Доходи на душу населення складатимуть менше двох гривень на рік. А як утримувати дитячі садки, школи та іншу інфраструктуру? Сьогодні більшість витрат покривається за рахунок районного бюджету і левова частка — на чотири міських школи. Об’єднаний бюджет громад навіть частково не спроможний покрити витрати на одні лише школи в об’єднаній громаді».

Йому апелює ініціатор об’єднання чинний міський голова Шовкалюк В.О.:

«Так що поки буде залишатися принцип добровільності – об’єднання не буде, адже щоб мужик перехрестився треба, щоб грім грянув. Наше суспільство не розвивається за принципами Магдебурського права, тобто з низу до гори, а навпаки. Наші дії завжди залежали від рішення князя, царя, попа, пана, барина.

Нажаль».

Та ми чудово знаємо, що корист від об’єднань демонструє чимало громад. Все залежить лише від бажання людей відповідати за свою землю та вкладати в нею свою працю і торботу. 

Андрій ЗМІЄЛОВСЬКИЙ

Поделиться статьей в социальных сетях: