>

Так що то було: бюджет розвитку чи банальний кошторис витрат?

Бюджет развития Украины

Певні поняття у нас частенько підміняються іншими. Яскравий приклад тому — гучні заяви про розвиток. Зазвичай їх називають — програми. Вони є завданнями, реалізація яких повинна призвести до здійснення конкретної мети. Якщо простіше — щось повинно після цього змінитись на краще в житті людей. Відповідно до чинного законодавства в кінці кожного року мають складатися та затверджуватися бюджети усіх рівнів: від місцевих до Державного. І з нового року усі знають: скільки чекати надходжень до бюджету, що планувати на витрати і який дефіцит. Отже, які вони — регіональні програми Одеської області? Та чи відчутні зміни від того, що вони взагалі існують?

Основні фінансові показники обласного бюджету

Бюджет — це складна річ, яка базується на Бюджетному кодексі. До того ж, що стосується зокрема місцевих бюджетів, то вони плануються з урахуванням виконання обласних програм.

В жовтні 2015 року в Україні відбулися чергові вибори до місцевих рад. Як і передбачалося, за загостренням пристрастей вони не поступились виборам до Верховної Ради України. А розмір фінансових ресурсів передвиборчих кампаній партій та кандидатів в депутати до місцевих рад вже точно не поступився витратам кандидатів в депутати до Верховної Ради України. Про це свідчить навіть той факт, що деякі діючі народні депутати України готові були відмовитися від своїх мандатів та взяли участь у передвиборчих перегонах, аби стати мером того чи іншого міста чи головою обласної ради. Хочеться вірити в те, що до цього їх спонукала безмежна любов до рідного краю та малої батьківщини. Мабуть не обійшлося й без магічної дії на них сили місцевих бюджетів та ціни за землю, на яких розташовуються населені пункти. Одеса та область не стала винятком. Ми обрали ту владу, якої хотіли, поклали на неї усі свої надії. Відтоді минуло вже майже півроку. Що ж ми маємо на сьогодні?

21 грудня 2015 року новообрана Одеська обласна рада затвердила на 2016 рік обласний бюджет Одеської області з наступними показниками:

бюджет розвиткуДоходи у сумі 2,81 млрд. грн., у тому числі доходи загального фонду обласного бюджету — 2, 57 млрд. грн. Цей фонд забезпечує фінансування виконання основних функцій і завдань держави та територіальних громад. Доходи спеціального фонду обласного бюджету —234,5 млн. грн., у тому числі бюджету розвитку — 72,6 млн. грн., дохід якого складається від продажу майна, що знаходиться у комунальній власності. Цей фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням;

Видатки обласного бюджету у сумі 2, 81 млрд. грн., в тому числі видатки загального фонду обласного бюджету 2,27 млрд. грн., видатки спеціального фонду обласного бюджету — 537,7 млн. грн.

Бюджет розвитку у видатках спеціального фонду складає 375,8 млн. грн. в якому, в свою чергу, найбільше припадає на будівництво — 72,7 млн. грн. та транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатику — 132, 69 млн. грн. А субвенції з обласного бюджету на виконання інвестиційних проектів — 143,8 млн. грн.

Здавалося б, що ці величезні цифри з багатьма нулями здатні наше життя перетворити на казку. Проте — ні, не можуть: вони лише підтверджують, що наш бюджет, на жаль, це бюджет проїдання та виживання.

Депутати нові, а програми старі

Кошти з обласного бюджету витрачається з загального та спеціального фондів за функціональною структурою на життєво необхідні статті: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення, культура і мистецтво, фізична культура і спорт, транспорт, дорожнє господарство, зв’язок. І у всіх цих витратах левова частина складає оплата праці та комунальних послуг.

Обласний бюджет забезпечує фінансування регіональних програм. Багато років вони фактично незмінні, і основними є такі: «Освіта Одещини», «Культура Одещини», «Здоров’я», «Охорона довкілля», «Оздоровлення та відпочинок дітей», «Фізична культура і спорт», «Енергоефективність».

Гарні назви. Але нагадують вони швидше звичайний кошторис витрат будівельної компанії. Бо їх реалізація у більшості випадків зводиться фактично до витрат коштів із бюджету розвитку на капітальний ремонт дитячих садків, шкіл та їх стадіонів, будинків культури, музеїв, ФАПів, центральних районних лікарень, будівництва й ремонт водопроводів та доріг, заміни вікон та дверей, реконструкції каналізаційних очисних споруд та таке інше.

Новообрані депутати механічно голосують за цей кошторис витрат. І все. І це увесь «бюджет розвитку». Тільки в чому полягає в такому разі розвиток області. Що приніс та доклав до цього нового, інноваційного новообраний депутат, де його реальна програма розвитку. Де його інвестиційний проект, який був би спрямований на розвиток окремих секторів економіки та виробництв його району, села чи міста?

Де, в кінці кінців, реалізація їх передвиборчих обіцянок?

Цікава річ виходить. Ми довірили своїм обранцям свій голос, дали мандат від імені народу. До цього дали їм ще й бюджет, який ми ж самі й наповнюємо, відраховуючи до нього необхідні податки та збори. Це наші, народні гроші. А який же внесок в цю справу депутата? Невже тільки натиснути кнопку за те, куди і скільки потратити наших грошей?

Ні!!! Цього категорично замало. Заміна вікон та латання ям на дорозі — це не розвиток, а звичайна витрата не власних, а народних грошей.

Що нам треба вимагати від наших депутатів

Перш за все, пропонувати та змусити їх пригадати свої передвиборчі обіцянки: нагадати їм, що зовсім скоро чергові вибори до місцевих рад. Завершиться процес децентралізації, і ми будемо знову обирати місцеву владу до новоутворених об’єднаних територіальних громад. Нам уже намагалися не так давно задурити голови так званою «програмою розвитку» під назвою «Народний бюджет», автори якої чіпляли собі нагороди та лаврові вінки не тільки на груди, а й на спину. І що — зараз знову те саме? Ні, цього разу так не вийде.

Багато з нових депутатів, а можливо й усі, були та бувають за кордоном і, зокрема, в Європі, до якої ми так прагнемо. Там надзвичайно відповідально ставляться до створення нових робочих місць. Усіляко впроваджують застосування альтернативних джерел енергії, для чого в полях встановлюють повно вітряків, а на дахах будинків – сонячні батареї.

Так ось, кожен з наших депутатів ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ презентувати громаді, яку він представляє у районній чи обласній раді, абсолютно конкретну свою, власну програму розвитку — хоча би з одного пункту. Наприклад: в такому то селі буде створено нове фермерське господарство чи зареєстрований підприємець, який планує розвинути власний бізнес. Або в сільській школі буде розроблено та впроваджено проект котельні, яка буде працювати не на природному газі, а на паливних брикетах з соломи.

Варіантів безліч: висадити фруктовий чи горіховий сад; відкрити коптильний чи кулінарний цех; ініціювати питання про створення швейного виробництва — чим ми гірші від вихідців з В’єтнаму та Китаю, які успішно шиють в Одесі одяг під брендом всесвітньо відомих торгівельних марок і, не менш успішно, продають його на ринку «7-ий кілометр». Можна відкрити у своєму селі чи селищі філіал виробництва, головний офіс якого знаходиться у місті, адже у селі робоча сила та оренда приміщень в рази дешевша. Таким має бути розвиток.

Вдумайтесь тільки: у нас в області є районні центри, у яких не випікають хліба, і туди його привозять з Одеси!!! Хлібозаводи знищили. Хіба ж це не дико в XXI-у сторіччі для держави України, яка знаходиться в самісінькому центрі Європи і володіє 30-а відсотками світових запасів чорнозему. Українці — прокиньтеся!

Такі програми повинні давати економію коштів. Розвиток — це те, що дає прибуток і, як наслідок, збільшує податкові надходження до місцевих та Державного бюджетів.

Тому, друзі, якщо ваші депутати цього не робитимуть — не вірте їм більше. А той, хто з них каже, що він збудував дороги чи відремонтував за бюджетні кошти школу у вашому селі чи місті — просто обманює вас. Бо те все зроблене за ваші гроші. А вони, депутати, до цього лише «примазалися».

А ще треба все робити заради того, аби молодь залишалася в селі. І якщо ви, шановні депутати, не знаєте як зарадити людям, вашим виборцям, то запитайте у молоді, що їм треба аби вони залишились в селі. А самі — віддайте свій депутатський мандат людям. Вони самі про себе подбають. Бо вони — справжня влада в Україні.

Владислав ОЗАРІНСЬКИЙ

Поделиться статьей в социальных сетях: