>

Теслярі роду Іванових — родинна професія

Теслярі ІвановиНа фото: Антон Іванович ІВАНОВ, тесляр

Теслярством у родині Іванових займались з давніх часів. Ще дід та прадід передавали свою майстерність та секрети деревообробства своїм нащадкам.

У мешканця села Василівка Івана Івановича Іванова була велика родина. У нього з жінкою Ганною Степанівною Івановою народилося 12 дітей, але п’ятеро вмерли малечами. Виросло семеро дітей: п’ять синів — Дмитро, Кирило, Семен, Антон, Степан та дві дочки — Надія й Зінаїда.

Зараз залишилися двоє братів — Семен та Антон і сестра Надія.

Майстерність батька передалася не усім синам, лише Семен, Антон та Степан мали хист до деревообробства, збудували свої майстерні, мають необхідні прилади для обробки дерев’яних та металевих виробів.

Теслярі роду Іванових виготовляють й оздоблюють різьбленням дерев’яні предмети господарського вжитку: вози, сани, ярма, тарниці, притики, кісята та ін. Профільовані лави, різьблені скрині, столи, різноманітні стільці, полиці та божниці, тобто основне хатнє обладнання, виготовляли та виготовляють зараз переважно на замовлення.

У побуті виготовляли та користувалися дерев’яним посудом — миски, тарілки, салатниці, ступки, сільниці, бочечки, які виготовляли ще й на продаж. Особливо цікаві миски ковганки для замісу тіста — вони завжди круглої форми і мають два вушка для перенесення і завішування на стіну. Деякі вироби прадіда збереглися в родині Іванових й до нині.

Початкові навички у виготовленні виробів з дерева Антон Іванович ще юнаком набув у батька-бондаря. Згодом самостійно опанував токарство, різьблення і випалювання.

Особливим попитом користувались скрині. Їх іноді розписували квітковим орнаментом, іноді різьбили або обковували металевими ажурними бляхами. Також займалися та й тепер займаються виготовленням транспортних засобів для коней.

Чоловіки родини успадкували і розвинули традиційні прийоми деревообробства. Урізноманітнювали основні технологічні групи виробів, різьблення, деяких орнаментальних мотивів тощо. Їх творча праця застосовувалась у багатьох галузях, як теслярі вони водночас володіли різними техніками різьблення і профілювання.

У народному побуті поряд з керамічним посудом застосовувався дерев’яний (миски, тарілки, салатниці, ступки та т.і.), який виготовляли на продаж бондарі родини Іванових.

Особливо цікавими були миски для косарів та ковганки для замісу тіста. Дотепер таких виробів у родині Іванов збереглося багато.

Також родинні майстри виготовляти транспортні засоби та знаряддя праці, прикрашені різьбленням або розписом, продавали на ярмарках предмети хатнього вжитку…

Початкові навички у виготовленні виробів і дерева Антон Іванович ще юнаком набув у батька-бондаря. Згодом самостійно опанував токарство, різьблення і випалювання. Гладку поверхню геометричних мотивів орнаменту на тарілках, баклагах, коробках, пляшках він поєднував з «вівчатим письмом», домагаючись фактурного контрасту і тим самим значно посилюючи декоративну виразність.

Іванови Антон Іванович та Семен Іванович володіють теслярством і зараз, але більше для себе, для родичів, зважаючи на свій поважний вік. Антон Іванович дотепер живе думкою про те, що життя — це дар Божий, й тому вважає за необхідне залишити пам’ять про себе у селі. Свого часу він збудував колодязь за селом для того, щоб чабани мали змогу випоювати стада корів та овець. Також він на нагорбах, які залишились від минулих колгоспних ферм, самостійно насадив дерева: мовляв, хай чабани мають змогу відпочити під деревом у спекотні літні дні.

Семен Іванович продовжує займатись бджолами, пригощає усіх якісним пахучим медом. В домі у нього усе прикрашено візерунками, збудував гарну «хатку» для домашнього охоронця — собаки.

Ось такі вони, майстри Іванови.

Валерій КОПТЕЛЕЦЬ

Поделиться статьей в социальных сетях: