>

У Татарбунарах з’ясовували роль поезії в житті людини

роль поезії

Без неї рими точні й милозвучні
Не варті навіть драного гроша —
Слова звучать примусить сильно й гучно
Лише одна поетова душа.

Василь Симоненко

Коли на серці важко, коли душу розриває туга або коли мрії від радості, мов шалені коні, летять вперед за далекий горизонт — життя стає дивним віршем. Таким особистим, рідним, своїм. І без сумнівів можна сказати — без поезії не минули дні жодної людини. Хай то будуть вірші зі старих книжок, чи рядки, які доводилося заучувати в школі, чи, може, навіть те, що тихенько зазвучало якось в серці, коли прийшла весна.

Чи не вірші спонукали наважитися розповісти те, про що сором’язливий закоханий мовчав роками? Чи не вірші кликали щирого патріота боронити свою землю? Чи не вірші заспокоювали обділену долею сироту?

Можна безкінечно наводити приклади «надзвичайно важливого і високого місця поезії в житті людини», можна писати довжелезні твори — роздуми про вплив віршів на формування особистості, можна диспутувати з любителями прози, але усі ці речі насправді є занадто мізерними у порівнянні з маленьким теплом у грудях людини, яка тримає в руках збірку улюблених віршів.

І вже абсолютно неважливо — досконалий і чистий вірш виходить з-під пера поета,чи кострубатий і покалічений грубими словами народжується. Головне у цій справі — відчути у поезії життя. Адже кожен вірш подібний до людської душі — світлої і доброї або ж втомленої і змарнілої.

У Татарбунарах бібліотекарі районної та дитячої бібліотек радо зустрічають своїх гостей на бібліомайданчику. Сьогодні їхня увага прикута до поезії і має назву «Поезії чарівні звуки». До уваги бажаючих книжкова виставка «Золоте слово поезії» з творами молодих та сучасних українських поетів та можливість, за бажанням, продекламувати вірш, який припав до душі. Особливе захоплення викликало декламування власних творів.

роль поезії -1

Наймолодші відвідувачі бібліомайданчика відгадували загадки, а старші грали в гру «літературне буриме», ціллю якої було підібрати якнайкращі рими до слів. На майданчику панувала атмосфера веселощів та натхнення. Дійсно, адже під час спроб римування створюється такий собі колективний «шедевр» у віршованій формі. Та й зрештою, що таке справжня поезія? На ці питання уже майже півстоліття тому дуже точно і правильно відповів поет Василь Симоненко у вірші «Про поезію». Отож, читайте поезію і насолоджуйтеся!

Ірина МАЗУР,
бібліотекар Татарбунарської районної бібліотеки

Поделиться статьей в социальных сетях: