>

В Ананьєві вшанували 75-річчя трагічної загибелі 3 тисяч євреїв

Відлуння війни триває до наших днів. Біль та скорбота не минають. Чорними датами стали 6-9 серпня 1941-го року в історії єврейського населення Ананьївського району. Саме у ці дні почалися масові розстріли. Близько 3-х тисяч людей “не арійської раси” безжально вбили поблизу села Новогеоргіївка.
Цього року минає 75 років із дня тих трагічних подій. Аби вшанувати пам’ять невинно загиблих людей, 8 серпня 2016 року відбулась низка заходів, повідомляє відділ комунікацій з громадськістю апарату РДА.


Розпочалися вони зібранням у Ананьївському історико-художньому музеї. Директор музею Олександр Шхалахов детально розповів про трагічні події того часу, згідно архівних матеріалів. Зокрема, як зазначив Олександр Асланович, за офіційними даними загинуло 1754 чоловіка. Але за неофіційними даними таких людей було близько 3-х тисяч. Їх зганяли у гетто, яке розташовувалось по вул. Кривій, а потім вели центральною вулицею на околицю міста, де поблизу села Новогеоргіївка розстрілювали. Шість лампадок біля експозиції – число символічне. “Це пам’ять про всі шість мільйонів знищених євреїв”, – повідомив Олександр Шхалахов.
Досить глибокою та такою, що викликала безліч печальних емоцій, була розповідь колишнього директора музею, краєзнавця Ганни Цуркіної. Люди жили, працювали, вели господарство, ростили дітей, мріяли про майбутнє, але доля розпорядилася так, що ці мрії не збулися.
Спогадами про події того часу поділилися Ніна Марківна Оцел та Андрій Лаврентійович Берновега, які хоч і були дітьми, але пам’ятають про те все своє життя.
Далі керівництво райдержадміністрації, голова районної ради, представники громадськості та гості відвідали місце розстрілу громадян єврейської національності, де завдяки місцевим жителям Давиду Найфлейшу та нині покійному Семену Найфлейшу встановлено пам’ятний знак жертвам голокосту, аби віддати данину пам’яті жертвам нацистських репресій.
Як зазначив голова районної державної адміністрації Дмитро Маковейчук, почуті розповіді вражають тими звірствами, які чинились по відношенню до євреїв.

«Вони були позбавлені життя лише за те, що були іншої національності. Більшість місцевих жителів, за переказами старожилів знали, що в Ананьєві проживали гарні трудолюбиві єврейські сім’ї, багато з яких були багатодітними. Близько 3-х тисяч євреїв шляхом від міста до його краю погнали сюди на це місце, де вони знайшли вічний спочинок.

Світла пам’ять жертвам нацизму.
Цей скорботний день має нагадати нам просту істину — тільки спільними зусиллями усіх небайдужих людей можливо не допустити у майбутньому страшних злочинів проти людства», — наголосив Дмитро Сергійович.
Впродовж його слів голова районної ради Валентин Мокряк, звертаючись до присутніх, зазначив, що це місце є одним з символів найтрагічнішої гуманітарної катастрофи ХХ століття в Україні – Холокосту. Ми повинні пам’ятати про ті трагічні події і докласти максимум зусиль, аби не допустити їх повторення в майбутньому.
Ананьївським міський голова Павло Маковецький подякував усім, хто доклав зусиль за для встановлення пам’ятного знака та запевнив, що всі зусилля місцевих органів влади будуть спрямовані на те, щоб ще багато поколінь ананьївців знали про ту трагедію та шанували пам’ять загиблих.


Голова іудейської общини м. Балта Вадим Вінярський подякував усім за те, що на ананьївській землі не забувають про загиблих євреїв та висловив впевненість, що пам’ять про жертв залишиться у кожному серці.
Далі заступник головного рабіна м. Одеси та Півдня України Фішель Чічельницький прочитав молитву по загиблим та зазначив, що такі дати необхідні сьогодні не стільки померлим, як живим, аби добре запам’ятати гіркі уроки історії, коли один народ поставив себе вище іншого.
На завершення місцева поетеса Любов Рутковська прочитала свого вірша «Голокост», в якому є такі рядки:
«Здається такого жахіття
Ніхто більше в світі не знав.
За що їм, скажіть, така кара ?
Усім їм хотілося жить.
Немало пройшло уже років.
Хіба таке можна простить?..
Болить душа, біль крає серце,
А в голові неначе грім…
Ми пам’ятаємо їх завжди.
Прийшли віддати шану їм…»

 

Поделиться статьей в социальных сетях: