>

Яценюк — Тимошенко: рахунок 2:0 — Юля програла, зате виграла Україна

Яценюк - Тимошенко - газ - Стокгольмський арбітраж

Супер-новина: Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» щодо компенсації 4,63 млрд дол. за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту.

1 березня цього року ми отримали зі Стокгольму прекрасну новину — друге позитивне для України рішення в арбітражному процесі, який був початий урядом Арсенія Яценюка ще у 2014 році проти російського «Газпрому». Слід нагадати, що перебуваючи на посаді Прем’єр-міністра України, Арсеній Яценюк 16 червня 2014 року доручив Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Міністерству юстиції України, Міністерству закордонних справ України і НАК «Нафтогаз України» вжити всіх заходів для захисту національних інтересів у Стокгольмському суді. Йшлося про наслідки «газової угоди» 2009 року, яку Тимошенко підписала з Путіним.

У своєму виступі перед парламентаріями голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак з цього приводу зазначив:

«Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» щодо компенсації 4,63 млрд дол. за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. Арбітраж відхилив вимоги російського газового монополіста щодо штрафів за нібито незаконно відібрані «Нафтогазом» обсяги транзитного газу. Це чергова поразка Кремля.

Від фракції Народний Фронт вітаю з перемогою команду «Нафтогазу» і всю Україну з перемогою!

Минулого року Україна отримала перемогу над Росією ціною у 56 млрд дол. Стільки український народ мав би заплатити агресору за кабальною формулою «бери або плати». Арбітраж також закрив питання про оплату газу, поставленого Кремлем своїм терористам на тимчасово окупованих територіях.

Я ще раз підкреслю, що позов проти «Газпрому» — це рішення Яценюка. Тоді, в 2014 році, всі мовчали, не вірили. А хтось зловтішався. Не кажучи вже, що до 2014 року ніхто й палець об палець не вдарив, аби вилізти з цього газового зашморгу! Всіх все влаштовувало.

27 лютого минуло чотири роки, як було призначено уряд Арсенія Яценюка. Тоді ніхто в нас не вірив, нас називали урядом камікадзе. Бо розуміли, щоб виграти, треба приймати непопулярні, важкі, але відповідальні державницькі рішення. Ми не переживали за свої рейтинги, ми переживали за долю країни. Ми були сильною командою для складних часів, ми тоді вистояли і вистоїмо зараз. Тому що зараз фракція Народного фронту є опорою цього парламенту.

Всі рішення, які були розпочаті у 2014 році урядом Яценюка, зараз приносять перемоги і здобутки для всієї країни. Завдячуючи двом перемогам у Стокгольмському арбітражу, ми заощадили понад 60 млрд дол. Так «Газпром» ще не програвав. Тому це історична перемога. І попереду нас чекає велика перемога».

З чого все почалося: газова угода 2009 року Тимошенко-Путіна

Того року все відбулось на Водохреще, як кажуть, в акурат на саме свято. Тоді вся Україна, принаймні та її частина, яка дивиться новини по телевізору, зауважила, що вже кілька днів, як з блакитних екранів зникла головна «національна пам’ятка» — Юлія Тимошенко.

9 років тому

Це було, таке собі, улюблене народне телевізійне шоу під назвою «Що сьогодні нового одягне на себе Юля». Так, здавалося, що тодішній Прем’єр-міністр України «Леді Ю» очолює не український уряд, а модельне агентство. Кожен день нові ексклюзивні сукні, блузи, підбори 15 см плюс, сукні, брошки — то на ній, і безмежний популізм — то вже з її рота. Здавалось, що вона живе в телевізорі. І враз — все це зникло, Юлія Володимирівна, немов водяна пара у лазні, кудись вивітрилась. Була версія, що вона «моржує» і бере участь у «водохрещенських» купаннях. Але ж ні, поміченою там не була.

Насправді ж, все виявилось аж занадто драматичнішим. Не погодивши з Президентом України Віктором Ющенком, в порушення усталених норм діяльності Кабінету міністрів щодо прийняття необхідного відповідного рішення на засіданні уряду, Юля поїхала в Кремль до свого друга Путіна. 19 січня 2009 року там вона, перевищуючи свої службові повноваження, фактично, таємно, підписала сумнозвісні «газові угоди» терміном на 10 років. Їх умови стали кабальними для України, контракт зобов’язував «Нафтогаз» купувати щороку 52 млрд кубів газу за формулою «take or pay» — «бери або плати». Формула передбачала, що українська компанія сплачує гроші за весь обсяг газу не дивлячись на те, бере вона 52 млрд кубів, або взагалі не постачається паливо з РФ. При цьому, ціна за російський газ для України була значно вищою, ніж ринкова.

Чому Тимошенко так вчинила? Одна з причин, що змусила її це зробити, і про що знає вже майже кожен українець, за виключенням, хіба що немовлят та дошкільнят, така: на той час Путін, руками своєї військової прокуратури, завів проти неї кримінальну справу. А що він вміє з цим робити далі — вже теж всі знають. Вона, звісно, того злякалась, тендітна жінка, все ж таки. Тільки розраховувалась за цей Юлін переляк, а точніше, зраду, уся Україна — довгі, та непомірно важкі, наступні 9 років.

Пані Тимошенко, з речами на вихід!

Так, 14 квітня 2014 Верховний Суд України, після подій Революції Гідності, закрив «газову» справу Юлії Тимошенко за відсутністю події злочину. Тільки як тепер ув’язати це з тим, що Стокгольмський арбітраж вже у цей час визнав ці угоди нікчемними? Що би мала зробити в такій ситуації політик Тимошенко? Так, правильно: негайно, геть і назавжди зникнути з політичної мапи України, відщебнути косу, ба, може, й у черниці піти, гріхи замолювати. Та більше вже не терзати український народ своєю маніакальною жагою будь-що стати Президентом України. Досить вже, наїлися того її популізму, аж нудить!

І як би не намагалися деякі політики разом з Тимошенко, незрозуміло за що, зганьбити зараз Яценюка, то саме Юля має бути першою, хто повинен кинутися йому в ноги зі словами: «Пробач мене, Арсеній, я так сильно «накосячила», а саме ти вже двічі все «розрулив». Слава тобі, і Стокгольмському суду слава!»

Українці, зробимо свій вибір правильним!

Петро ОЛЕКСІЄНКО

Поделиться статьей в социальных сетях: