>

Занесений вітром

Олесь Вітряний

Революція Гідності сколихнула всю Україну, та й не тільки її, а й увесь світ. Скоро виповниться вже чотири роки, як вона сталася, але ще не закінчилася, кінця поки не видно. В українському Криму засіли російські окупанти, на сході — триває війна з тими ж терористичними військами Російської Федерації. А в середині країни — боротьба з корупцією, яка зав’язла у політичній багнюці. В Україні з’явився новий тренд — усі «борються» з корупцією. І якщо щось не так, не по-їхньому, кричать: «Це політичне переслідування, бо я в опозиції до влади і борюся із цією національною бідою». На всіх таких «спеціалістів» паперу не вистачить, щоб про них написати. Та все ж один з них вартий особливої уваги — це Олесь Вітряний, вже колишній голова Балтської РДА.

Він прийшов на поклик Саакашвілі

До цього часу все було у нього нібито й не погано. Наш «герой» попрацював зовсім трішечки вчителем, потім чиновником, навіть спробував у Києві за бізнес зачепитися, побув депутатом обласної ради і безробітнім. Але все це, окрім року перебування в Києві, було в Хмельницькому, доки в Україну не приїхав «великий реформатор і борець з корупцією» Михайло Саакашвілі. Олесь відчув, що це його «зоряний час».

Про такий поворот у своєму житті історик написав нащадкам таке: «По-перше, я коли подавав заявку на участь у конкурсі, то навіть не думав, що мене відберуть. Я почув слова Саакашвілі по телебаченню, коли він сказав, якщо ви будете дивитися чи вийде щось з цього експерименту, то не вийде нічого. Тобто не будьте глядачами, будьте учасниками. І тоді я вирішив подати заявку, але не вірив, що мене оберуть, бо думав, що це якийсь піар, хід від влади. Але знаючи Саакашвілі, як великого друга України, я власною заявкою виказав підтримку його політиці. В решті-решт пройшовши всі тести та перевірки я опинився в Балті».

Окрім цього Вітряний примудрився стати радником самого товариша — ах! якого гарного чоловіка — голови Одеської ОДА Саакашвілі, а також депутатом Одеської обласної ради від БПП «Солідарність», одним словом — «повний фарш».

Та краще би він у Балту не потрапив.

Зачарований принц, або як Олесь прокинувся після дворічної сплячки

Ось так і плинуло далі безтурботне життя Олеся Анатолійовича до певного часу. Крісло голови райдержадміністрації йому сподобалось, як по ньому пошите — спину та поперек не тиснуло. Та на виконання обов’язків депутата у чиновника часу й бажання вже не було: депутатську приймальню не відкрив, зустрічі з виборцями не проводив, він їх усіх «имел ввиду». А для чого ж це треба, коли депутатська «корочка» і так у кишені? Тому зв’язок з виборцями у нього був відразу втрачений — не склалося.

Ця «шара» Олеся тривала доти, аж поки людям, які обрали його депутатом до Одеської обласної ради, ця його безтурботність, а точніше — байдикуватість, не набридла. І вони вирішили відправити пристосуванця туди, звідки він до них приїхав — додому.

Виборці скористалися своїм законним правом і за народною ініціативою провели відповідні збори по відкликанню Олеся Вітряного від виконання таких, як виявилось, надокучливих для нього обов’язків депутата, що означає: валіза — вокзал — Хмельницький.

Від такого різкого повороту подій голова РДА отетерів: як же так, він собі тихесенько, як у казці, спав впродовж двох років, мов зачарований принц, а тут на тобі — бац! — треба несподівано прокидатися, мов після поцілунку принцеси. Та то вже був не поцілунок, а справжній гнів черговий раз обманутих виборців.

Обурився не на жарт Вітряний, образився на народ, й не захотів з ним розмовляти. І пішов іншим шляхом, прямо до Фейсбуку, і написав усі свої думки вголос. Ось що про що він фантазував та плакався, цитата:

«Вже рік БПП шантажує мене із вимогою закрити рот і стати слухняним та ручним.

Закрити очі на корупцію та злочинні схеми. Інакше — відкличуть мене як депутата Одеської обласної ради.

У зв’язку із цим заявляю, що:

1. Ні на який шантаж не піддамся.

2. Залишуся вірним принципам команди реформаторів Саакашвілі.

3. Ніяких «зборів» по відкликанню не визнаю. Однозначно, влада сказилася! Вони зачищають всіх тих, хто бореться з корупцією.

Слава Україні!»

Так — героям слава! Тільки не таким «героям» як Олесь Вітряний. Олесю, не зображайте із себе жертву, ви не на гуморині і зараз не 1 квітня — не смішіть людей!

Одним місцем на три стільці

Грузинське вино добре на смак, але згодом його запах вивітрюється з пляшки, яка спорожніла. Так само виплюхнувся увесь та спорожнів одіозний Міхо Саакашвілі, коли завершив свою «карколомну» кар’єру на посаді голови Одеської ОДА. Він, як гордий гірський орел розправив свої крила та полетів у невідомому напрямку. А за ним потяглися й його прибічники, колишні підлеглі.

Але Олесь Анатолійович зробив по-своєму. Полишивши посаду голови Балтської РДА, він нібито поїхав додому, але зробив відразу кілька речей: вступив до партії імені Саакашвілі під назвою «Рух нових сил», разом з тим приєднався чи то «примазався» до ВО «Батьківщина», і при цьому несамовито хоче й далі залишатися депутатом Одеської обласної ради від БПП «Солідарність». Ви таке колись бачили? Якщо ні, то дивіться — це ексклюзив у виконанні Олеся Вітряного.

Насправді, аби всидіти відразу на трьох стільцях, треба мати надзвичайно потужне те саме місце, що нижче спини. У таких «відповідальних політиків» як Вітряний з цим усе гаразд. У нього те саме місце не має совісті та сорому, тому й він ним всядеться де завгодно і з ким завгодно.

Цілком ймовірно, що Олесь Вітряний досить непоганий хлопець, і нехай би таким і залишався. Тільки «хороший хлопець» — це не професія, а політик — це, перш за все той, хто має відповідальність перед людьми. І для того, аби ви, Олесю Анатолійовичу, дійсно розуміли, що відбувається навколо, і перебували в реальному світі, читайте далі роз’яснення на ваш пост.

Отже, пане Олесю, вас ніхто не шантажує, а діє виключно згідно чинного законодавства. Коли ви кажете, що залишитесь вірним принципам команди реформаторів Саакашвілі, з якими той прийшов у Одесу, то вам точно треба не просто йти з Одеської обласної ради, а бігом, з низького старту, тікати з неї. Бо так, як розвалив Одеську ОДА пан Саакашвілі, до цього часу це не вдавалося ще нікому.

Якби ви справді боролися зі свавіллям влади, то не намагалися будь-що залишитися депутатом від БПП, яка і є партією влади. Тоді все дуже просто: хочеш бути опозиціонером — будь ним, і борися собі з корупцією усіма способами, методами і засобами.

Звісно, що до партії БПП є дуже багато запитань, і її дійсно треба добряче перетрусити від усяких пристосуванців, значною мірою вихідців з колишньої Партії Регіонів. Ви не були регіоналом, і це плюс. Але те, що ви такий же пристосуванець, як і вони — це ваш мінус. Вам треба визначитись і сказати самому собі: «Хто ж я насправді, чи політик я взагалі, і що я роблю відразу у трьох партіях?»

Прорив державного кордону — злочин проти України

10 вересня цього року в Україні сталася ганебна подія. Михайло Саакашвілі — «людина планети Земля», людина без громадянства, як і обіцяв, повернувся до України. Але не цивілізовано, а віроломно, за підтримки кількох сотень «тітушок», знавіснілих «активистів» і просто людей без розуму. Ці особи, чимось зовнішньо схожі на людей, та позбавлені совісті, прорвали український кордон з боку Польщі, і буквально втаскали Саакашвілі на українську землю. При цьому вони штовхали, били прикордонників, провокували їх на законне застосування зброї.

Шана, повага, співчуття усім прикордонникам, які витримали цю наругу над собою і Україною, хоча й ціною свого здоров’я. Ганьба, людський осуд, обов’язкове покарання за цей кримінальний злочин згідно чинного законодавства України кожному, хто вчинив цю диверсію. Вони — злочинці, і не хто інші, як справжні посібники Путіна.

Це відбувалося того ж дня, коли на сході України, загинув справжній патріот — Максим Кривиденко, військовослужбовець Збройних сил України. Це наш земляк з Сарати, хлопцеві було всього 23 роки… Слава Герою! Він боронив кордон країни ціню власного життя. Інші ж проривали його, не думаючи про наслідки для країни.

Серед тих хто прорвав державний кордон була і Юлія Тимошенко, яка давно втратила розум від божевільної жаги до влади. І десь там, поміж ногами, як то кажуть «на подтанцьовці», був і наш «герой» — Олесь Вітряний. Тільки незрозуміло, кого він там шукав: Юлю чи Мішу, чи ще когось? Адже він зв’язався ще й з Опоблоком…

У всіх цих псевдопатріотів є лише один-єдиний шанс виправдатися перед народом України — гуртом, організовано поїхати на схід держави в зону АТО і прорвати кордон на окупованій частині в бік Росії. Як вони вже довели — вони це вміють.

Українська вишиванка — це символ України, а не захисна мантія

На численних фото в соціальних мережах Олесь Вітряний дарує усім свою посмішку. Обов’язковий атрибут одягу — вишиванка. Та дуже часто й густо багато хто зараз використовує вишиванку та іншу українську символіку як перепустку до своїх зовсім не патріотичних намірів. Такі люди просто спекулюють такими символами. Бо очевидним є те, що на поверхні — їм за будь-яку ціну треба влада.

Є така степова рослина — перекотиполе, яка після достигання плодів обламується біля основи і перекочується на далекі відстані, та розносить своє насіння. В українській літературній творчості — це народний символ безрідності, бездомності, безпритульності (котиться, як перекотиполе).

Так ось такі «патріоти» як Олесь й нагадують швидше всього цей бур’ян — перекотиполе. Куди вітер подує — туди його й занесе. У випадку ж Вітряного — політичний вітер. Ось такий він — занесений цим вітром в Одесу Олесь Вітряний.

Щиро бажаємо молодому «політику» якнайшвидше знайти вихід з трьох сосен. Тобто трьох партій, серед яких він заблукав, і зробити правильний вибір. Він ще молодий, і у нього все ще попереду.

Андрій ОВЕРЧЕНКО

Поделиться статьей в социальных сетях: